Секрети козаків

 Хто такі козаки?

Козаки́  - це вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці.

 Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. Термін "козак" вперше згаданий у «Таємній історії монголів» 1240р. і означав людину самотню, не пов'язану з домом і сім'єю.

Де жили козаки? 

Козаки жили на Запорізькій Січі.

Запорі́зька Сі́ч— це укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття, що був розташований за порогами Дніпра. 

 Запорозька Січ була обведена високими валами з частоколом і зрубами, на які ставилися гармати. .Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені — казарми, де мешкали запорожці. Запорозькі козаки становили товариство — громаду, яка поділялася на курені.Козацька залога на Січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч (іноді її чисельність доходила до 10 тис.) озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, школа, господарські та військові споруди. Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя Запорозької Січі, де відбувалися Січові ради тощо. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпосництва. На Запоріжжі панував не феодальний примус, а принцип найму.